Працівники Служби відновлення Івано-Франківщини взяли участь у заході “Дзвін пам’яті”
Сьогодні, в останній день вересня, в Меморіальному сквері Івано-Франківська, віддали шану захисникам та захисницям, які загинули при виконанні бойових завдань.
Хвилиною мовчання та спільною молитвою вшанували Героїв, які віддали життя за незалежність і територіальну цілісність України.
Родинам полеглих воїнів вручили державні нагороди (посмертно).
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті України, вірність військовій присязі відзначено:
Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня – Мирослава Дебенка, Олександра Кузьменка.
Орденом «За мужність» ІІ ступеня – Олександра Гошилика.
Орденом «За мужність» ІІІ ступеня та медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям» – Василя Ткачівського.
Орденом «За мужність» ІІ ступеня – Вадима Пархоменка, Івана Коновалюка, Романа Кінаша, Юрія Настасюка, Андрія Чернікова, Володимира Бакоту, Руслана Немирича, Ярослава Івасюка, Романа Сергєєвича, Антона Романченка, Юрія Валила, Ігоря Семегена, Михайла Совтисіка, Миколу Луканюка, Любомира Синяка, Івана Вінтоновича, Сергія Готру, Романа Горина, Андрія Шунца, Андрія Кордонського, Володимира Яворського, Івана Заника, Василя Менька, Романа Синіговського, Василя Нагорняка, Володимира Глушака, Василя Галія, Івана Кузана, Михайла Кулика.
Комбатантським хрестом та нагрудним знаком «Честь та пам’ять» – Богдана Смирнова.
У пам’ятному заході взяли участь представники духовенства, керівники обласної та міської влади, військові та правоохоронці, студенти і представники різних організацій.
“Наше героїчне військо зуміло зупинити велику навалу, знищуючи нашого ворога на землі в повітрі і на воді, – сказав один із промовців. – Недарма наших воїнів називають “люди-титани”. Вони постійно вдосконалюються, тому завдяки нашим військовим, нашим силам оборони є Українська держава. Але ціна нашої незалежності надзвичайно велика. Сьогодні, як і на кожному такому пам’ятному віче, ми згадуємо тих, хто віддав найдорожче – своє життя. На жаль, у кожній родині є втрати. Наші батьки, брати та діти віддали найдорожче – своє життя, а мали ще б жити й жити, творити, розвивати нашу державу, науку. Вони потрібні українському народу. Ніхто і ніщо не може їх замінити".
Тому сьогодні схиляємо голови перед кожним захисником і захисницею, перед їхніми родинами. Єдине, що ми можемо зробити – пам’ятати, у різноманітних заходах згадуючи про Героїв. А найбільшою шаною буде продовження боротьби, незламність українського духу та об'єднання нації заради того, щоб Українська держава вистояла. На жаль, ворог прийшов на нашу землю, щоб знищити все українське. Але віримо в нашу стійкість! І нехай у цьому нам допоможе Господь. Слава Україні! Героям Слава!.



